| Музыка: |
Вінницькі групи, музиканти, виконавці, які працюють тут та є вихідцями |
| Фильмы: |
Архієрей, Єврейське щастя, Далекий постріл, Пригоди Толі Клюквіна, Дерзость, Фатальна помилка, Покута, Розклад на завтра, Товариші під знаком едельвейса |
| ТВ передачи: |
На телеканалах: «ВДТ-6», «ВІТА», «Вінниччина», «СМАРТ», «Еверест» та радіостанціях: 71, 69 — 1-ий канал Національного радіо України, 90, 5 — Радіо "Дача"; 90, 9 — Kiss FM; 91, 3 — радіо "Шарманка"; 92, 0 — Супер радіо; 99, 3 — радіо "Алла"; 100, 3 — Авторадіо; 100, 9 — Ретро FM; 101, 4 — Радіо Рокс; 102, 6 — Хіт FM; 103, 2 — Gala Radio; 103, 7 — радіо "Такт"; 104, 1 — Руское Радіо; 105, 9 — Music Radio; 106, 4 — Наше Радіо; 107, 0 — радіо "Шансон"; 107, 4 — Радіо Вінниця; 107, 8 — Ера FM |
| Игры: |
|
| Книги: |
«Газета по-українськи», «Вінницька газета», Газета «Вінниччина», «Місто», «33 канал», «RIA», «20 хвилин», «Вінницькі РЕАЛії», «Здоров`я. Події. Час», «Сім`я», «Незалежний кур`єр», Журнал "Дитячий світ Вінниця", Журнал "Автохаус", Журнал "Поехали", Журнал "Афіша", Журнал "Fashion Week" |
| Интересы: |
Ві́нниця (давньорус. Вѣничя або Вѣница, пол. Winnica);— місто на березі Південного Бугу, адміністративний центр Вінницької області і Вінницького району, значний історичний (осередок східного Поділля) та сучасний економічний і культурний центр держави. Є центром Вінницької агломерації, що має населення 660 тис. осіб. Вінниця розташована за 246 км від столиці України (автошлях E95, із яким збігається М05, та Р32, Т 0203). Місто та його околиці розташовані на річці Південний Буг у смузі лісостепу, в межах Волинсько-Подільського кристалічного масиву, прикритого четвертинними відкладеннями пісків, глин, вапняків та мергелів. Перемішуючись із залишками рослинного світу, вони утворили родючі чорноземні ґрунти. Фундамент цього масиву складається з найдавніших порід: гранітів, гнейсів, сієнітів, які в деяких місцях виходять на поверхню та являють собою цінний будівельний матеріал |
| О себе: |
Започаткування літопису Вінниці з 1363 року пов’язане з намаганням Великого Литовського князівства утвердити своє володарювання на Поділлі після розгрому татаро-монголів.
Історія міста невід’ємна від історії українського народу, який упродовж усього життя боровся за право бути володарем своєї землі. Нелегко жилося нашим предкам під час міжусобних війн у Литовському князівстві, 30 спустошливих нападів татар зазнала Вінниця з 1400 до 1569 року. Але й за цих важких умов місто розвивалось як економічний і культурний осередок. Найдавніша згадка про вінничанина, студента Краківського університету відома з 1469 року, а про першого ремісника – з 1508 року. У 1545 році у Вінниці налічувалось 273 будинки, через сім років - 429. Зі спорудженням у 1558 році нової фортеці на острові Кемпа виникло «Нове місто» на правому березі Південного Бугу і продовжувало розвиватись «Старе місто» на лівому.
За Люблінською унією Вінниця входила до складу Польщі і з 1598 року була центром Брацлавського воєводства. Про її відчутну роль у господарському житті краю засвідчують надані у 1580, 1593 і у 1634 роках привілеї безмитної торгівлі на всій території польсько-литовської держави і утвердження Магдебурзького права у 1640 році.
Важливі процеси у ті роки протікали у духовному житті її мешканців. Католики у 1617 та 1624 р.р. завершили будівництво двох монастирів, у 1642 р. відкрили єзуїтський колегіум.Завдяки зусиллям відомого діяча культури Петра Могили та брацлавського підсудка Михайла Кропивницького у 1632 році відкрито православний колегіум.
Визначальною подією цього століття в історії міста був розгром польського війська у березні 1651 року козацькими полками під проводом славетного Івана Богуна. У 1643 та 1653 р.р. Вінницю відвідував Богдан Хмельницький.
Після приєднання Правобережної України до Росії і утворення Подільської губернії у 1797 р. місто стає центром Вінницького повіту, а на початку 1798 року у ньому запроваджено «Городовое положение», а по всій території Росії воно впроваджувалось лише після 1801 року. З цих часів помітне поступове зростання міста, і в 1860 році у ньому вже налічувалось 10 тис. жителів, 5 шкіл, лікарня, 190 крамниць. Працював театр.
Відчутно змінювалось місто на початку XX століття. У 1911 році побудовано першу чергу водогону, встановлено електроосвітлення. У 1912 році відкрито трамвайне сполучення Замостя з центром міста, завершено будівництво суперфосфатного заводу.
З 1914 року Вінниця стає адміністративним центром Подільської губернії.
Бурхливі події відбувались у місті протягом 1917-1918 рр. Владу утримували революційні комітети робітничих та солдатських депутатів, ставленики австро-угорських військ, денікінської армії. Між тим у готелі “Савой” у центрі міста тимчасово перебував уряд Української Народної Республіки.
У 1923 році місто стає центром округу, а з 1932 року і до нинішнього часу - адміністративним центром утвореної Вінницької області.
Вінницею пов’язав понад 20 останніх років життя вчений, хірург, основоположник польової хірургії, засновник Російського Червоного Хреста, автор 4-томного видання “Топографічної анатомії” М.І. Пирогов, котрий у свій час врятував від гангрени знаменитого італійця Джузеппе Гарібальді. Музей-садиба Пирогова М.І. з церквою-некрополем завжди викликають велику зацікавленість з боку гостей та місцевих жителів.
Великою популярністю у місцевих жителів та гостей користується літературно-меморіальний музей "великого сонцелюба", класика української літератури М.М.Коцюбинського, навколо якого гуртується та зростає творча молодь.
З проголошенням Україною суверенності, внаслідок пробудження потужних демократичних сил Вінниця стала третім містом в Україні, у якому на головній площі з офіційної згоди місцевої влади замайорів синьо-жовтий прапор. Нині Вінниця розкинулась впродовж 12 кілометрів на обох мальовничих берегах Південного Бугу. Вона постійно зростає, стає ошатнішою, набуває європейських рис. |
| Деятельность: |
Піклуюся про своїх жителів, самовдосконалююсь, розвиваюсь у всіх напрямках, щоб стати містом світового значення |
| Владение языками: |
Українська, Русский, Polski |
