| О себе: |
Ім'я Олександр у перекладі з грецького означає "захисник людей".
У дитинстві Олександр зазвичай хвороблива дитина, але в юності він захоплюється спортом і тому виростає досить міцним чоловіком.
Олександр досягає поставленої мети, він може стати хорошим керівником, який вміє грамотно управляти колективом і які оцінюватимуть здібних, працьовитих співробітників. Він справедлива людина. Зазвичай Олександри не проти випити, у стані сп'яніння втрачають контроль над собою. Олександр - рішуча людина, але іноді він чувсва страх перед невідомим, а також зовсім необгрунтовано боїться невдач.
У відносинах з жінками Олександр проявляє себе як чарівний і галантний залицяльник. Він привітний і
. Алексанр щедрий на компліменти. При цьому він не грає, а дійсно вірить у щирість своїх компліментів і зізнань у коханні. Однак, зізнавшись в у своїх почуттях і поклявшись любити вічно, Олександр через деякий час точно так само буде клястися в любові іншої жінки. |
| Деятельность: |
Діяльність можна визначити як специфічний вид активності людини, спрямований на пізнання і творче перетворення навколишнього світу, включаючи самого себе й умови свого існування. У діяльності людина створює предмети матеріальної і духовної культури, застосовує свої здібності, зберігає й удосконалює природу, будує суспільство, створює те, що без її активності не існувало б в природі. Внаслідок продуктивного, творчого характеру своєї діяльності людина створила знакові системи, знаряддя впливу на себе і природу. Основними психологічними властивостями діяльності є активність, осознаність, цілеспрямованість, предметність і системність її будівлі. Діяльність людини має наступні основні характеристики: мотив, мета, предмет, структуру і засоби. Мотивом діяльності називається те, що спонукує її, заради чого вона здійснюється. Метою діяльності виступає її продукт. Предметом діяльності називається те, з чим вона безпосередньо має справу. До структурних компонентів діяльності можна віднести такі психологічні утворення як цілі, мотивацію, інформаційні відносини, вплив носить інформаційний характер – інформація функціонує між частинами системи – елементами, тим самим здійснюється зв'язок як всередині системи, так і поза нею; міра функціонуючої інформації і її якість визначають рівні організації системи; інформаційне звертання в системі і між системному плані визначає існування систем керування. Як засоби здійснення діяльності для людини виступають ті інструменти, якими вона користується, виконуючи ті або інші дії чи операції. 2. Співвідношення понять „діяльність” і „особистість”. Діяльність – це специфічний вид активності людини, спрямований на пізнання і творче перетворення навколишнього світу, включаючи самого себе й умови свого існування. Особистість – це сукупність різних рис та вад характеру, що роблять людину унікальною, несхожою на всіх інших. Вона містить у собі не тільки духовні властивості, але й фізичні, розумові, емоційні і соціальні, а також відбиває властивості, уроджені або обумовлені навколишнім середовищем: - Фізичний розвиток безпосередньо впливає на самооцінку і погляди особистості. Фізичні здібності і вродлива зовнішність є запорукою успіху особистості в складному світі. - Розумовий розвиток відіграє головну роль у розвитку інтересів, поглядів і інтелектуальних здібностей особистості. - Емоційний розвиток є також невід’ємною частиною, що на довгий час залишає відбиток на особистості людини. Розвиваючись людина піддається також зовнішньому емоційному впливу: гнів, біль, смуток, радість, сум, сміх, шепіт тощо – все це створює навколишню атмосферу і визначає поведінку особистості. - Велике значення має й соціальний розвиток, і перш за все розвиток здатності до спілкування, що є надзвичайно важливим для дорослої людини. - І, нарешті, слід пам’ятати про те, що у людини є певні духовні потреби про які, на жаль, дуже часто забувають. Таким чином, можна зробити висновок, що поняття „діяльність” і „особистість” нерозривно пов’язані між собою. Особистість формує свою діяльність, саме її характеристики впливають на цілі, мотиви, структуру і засоби діяльності. 3. Структура діяльності (за О.М.Леонтьєвим) Історичний підхід до структури діяльності людини розроблений А.Н.Леонтьевим [1965]. Констатуючою характеристикою діяльності є предметність. Спочатку діяльність детермінується предметом, потім вона опосередковується і регулюється його образом як своїм суб'єктивним продуктом. Взаємними одиницями діяльності вважається потреба <=> мотив <=> ціль <=> умови і, діяльність, що співвідноситься з ними <=> дії <=> операції. Під дією, за А.Н.Леонтьевим, мається на увазі процес, предмет і мотив якого не збігаються між собою. Мотив і предмет повинні бути відображені в психіці суб'єкта: інакше дія позб |
