| Любимые цитаты: |
- Іноді мені здається, що ти - ненормальна.
- А хіба бути нормальною - це добре?
Хіба світ можливий без мого божевілля? Звичайно, ні.
"на футбол нужно попасть полюбому " (с)
У нас жива идея и пылают сердца - значит мы на правильном пути, и пусть мы проиграем эту войну, мы проиграем ее не зря, и время все раставит на свои места
Это был однозначно самый запоминающийся выезд в этом сезоне. Говорить о том, что было до матча не буду, скажу лишь что это было нечто. Ахтырка наверное столько не видела за всю историю этого села). Закрывались магазины, перекрывались дороги. Люди думали, что начинается война. На самом же деле приехали фанаты великого и могучего клуба Динамо. Селяне неоднозначно отреагировали на такой десант, некоторые даже решили показать столице, что это за колхоз такой))) За что в итоге и поплатились.
...даже если сегодня дела идут плохо, то завтра мы все равно всех разорвем, мы тратим на ето деньги, но на стадион мы приносим то,что в деньгах оценить нельзя, страсть.
Дуг Бримсон
"Выиграть матч, - писал известный пропагандист Йозеф Геббельс. – для людей значит больше, чем завоевать город на Востоке".
Первые ряды,никогда не бегут!
Первые ряды,могут умирать,
Но никогда не бегут!©
...Вона соборна і єдина-
ніким не скорена і не ділима;
Велична і славетна Батьківщина-
безмежна наша Україна!...
і ось ти йдеш містом,
і все, що тобі потрібно, -
просто нормально потрахатись,
прямо тепер і прямо тут,
хоч раз нормально, після усього цього мозгойобства,
серед усієї цієї криміногенної ситуаціїї, серед усіх
цих супермаркетів, які ростуть мов гриби,
забирають життєві сили (с)
Десь під Львівським замком
Старий дуб стояв,
А під тим дубочком
Неформал лежав.
Він лежить, не дише,
Він неначе спить,
Золоті кучері
Вітер шелестить.
Як ти був маленьким,
батько хіпував,
У подертих джинсах
Містом вишивав.
Було вас у батька
П'ятеро синів:
Перший був скінхедом,
Другий – роккабіл…
Любко Дереш
"Я моложе тебя в два раза, но уже прожил вдвое больше, чем ты…"
Робин Фрайди
Кількаденні переїзди, без води й сну, зависання на безіменних станціях, чорний голод нічного плацкарту, чорна вода залізничних перегонів, вигорілі від сонця й водки душі провідників, криваві сни пасажирів і знищені комунікації - я люблю залізницю.
Помни: все, чем ты владеешь в этом бренном мире, в день твоей смерти станет собственностью других. И только то, чем являешься ты, навсегда останется при тебе... |
