| Деятельность: |
Село Горішні Шерівці - центр сільської Ради, розташоване за 27 км на південь від районного центру м.Заставна. До найближчої залізничної станції Садгора - 3 км. Загальна територія села 1198, 1га. На території села нараховується 990 господарств. Село поділяється на два великі кути Гора і Долина. Населення села 2896 чоловік. За національним складом переважають українці, а також проживають інші національності: росіяни, молдовани, румуни, поляки Село Горішні Шерівці вперше згадується в 1453 році. Точних відомостей щодо походження назви села немає. Існує декілька варіантів походження -«Горішні Шерівці». Саме село розміщене в одній з численних улоговин Хотинської височини. Для її вершин характерні пологі схили, вершини слабко виражені. Тому люди казали : «Йди в широкі гори». Це одна з версій назви. За іншими переказами, саме поселення виникло біля фортеці, що знаходиться на одній з вершин Хотинської величини. Фортеця була однією з оборонних споруд, що охороняла кордони Київської Русі, а згодом і Галицько-Волинського князівства. Люди, що тут поселилися, почували себе в цілковитій безпеці, адже вони знаходились під охороною вояків. Тому вели господарство для того, щоб воїнів фортеці повністю забезпечити їжею. А через територію поселення проходив торговий шлях. І місцеві жителі вели торгівлю з людьми, що проходили шляхом. В ті часи, як і будь-коли, цінними були горіхи. Тому люди навколо села насаджували великі горіхові гаї. І багато людей їхало сюди лише для того, щоб купити горіхів. Люди казали, що гаї були широкими. Через певний час «широкі горіхові гаї» асимілювалися і послугували назвою села - Горішні Шерівці. історія села Горішні Шерівці сягає у далеке минуле. На околиці сіл Горішні Шерівці та Задубрівки виявлено залишки поселень трипільської культури доби бронзи (Ш-ІІ тис.до н.е.)1 У скіфську епоху (VІІ-ПІ ст..до н.е.), коли металургія заліза набрала досить високого розвитку, територію Чернівецької області заселяли землеробсько -скотарські племена, які згадуються Геродотом з іменем скіфи - орачі (західноподільська культура). Основними пам'ятниками цієї культури є городища, селища, курганні могильники. Городища, як правило, розташовані на високих мисах, займають велику територію і добре захищені валами та ровами. Городище скіфського часу обстежувалось і в с. Горішні Шерівці. 2 В II ст.. до н.е. політичне об'єднання скіфів розпалось і панівне становище в Північному Причорномор'ї займають сармати (II ст.. до н.е. - ІV ст.. н.е.) 1. Історія міст і сіл УРСР Черн. Обл.. Київ 1969 с. 273 2. Тимощук Б.О. Археологічні пам'ятники Чернівецької обл.. Чернівці 1970 с.19-20 В сарматський час на території Чернівецької області жили землеробсько-скотарські племена, пам'ятки яких відомі в археології під назвою культури полів поховань (перший період ІІ-І ст.. до н.е., другий період І-ІІ ст.. н.е.) Під час розкопок поселень села Горішні Шерівці знайдені уламки амфор, які відносять до другого періоду культури полів поховань. (І-ІІ ст..н.е.). Слов'янські пам'ятки VІ-ІХ ст.. можна розділити на дві хронологічні групи (ранні VІ-VІІ ст.., пізні VIII-ІХ ст..) В урочищі гори Горгони розкопано слов'янське поселення VІ-VІІ ст.. Слов'янські поселення розміщуються за певною системою, групуються окремими відособленими гніздами. Так, наприклад, у верхів'ї річки Чоботарки та її приток поблизу с. Г.Шерівців розміщується 8 слов'янських поселень, які займають територію діаметром до 5 км. До складу Горішньошерівецького гнізда, крім селищ, входить городище на високому пагорбі Толока. Його площадка 150 х 80 м. обнесена оборонним ровом. Під час розкопок знайдено сліди оборонної стіни, яка на окремих ділянках була скріплена зрубами-опорами, опущеними в материк на глибину 1 м. В північній частині площадки знайдено сліди довгого наземного будинку, що примикає до оборонної стіни. На укріпленій площадці городища розкопані напівземлянки з печами-кам'янками, ярами-погребами, знайдено залізні шлаки. Приміщення розкопаного зрубу-опори, очевидно, використовувалося як реміснича майстерня. Тут розташовано вогнище, знайдено шлаки |
