Життя у віршах

Я все життя своє у вірші переллю. Втоплю у них свою печаль і тугу. Мить щастя радості високо піднесу. На білу заміню я чорну смугу. Я в кожне слово часточку вкладу Душі своєї й ритми свого серця Без кардіографа натхненням опишу, Та так, що аж в майбутнє відіб’ється. Я не боятимусь, що прийде інша мить, В якій мене фізично вже не буде. Але я в віршах завжди буду жить. Й про себе спомин в них залишу людям. © Володимир Мелех