Всеукраїнська молодіжна піша проща Львів-Унів

Починаючи з 1992 р. Святоуспенська Унівська Лаври Монахів Студитів УГКЦ кожного року, напередодні празника Успення Пресвятої Богородиці організовує триденну пішу прощу зі Львові до Унева. В цій прощі беруть участь різні за віком та місцем проживання люди, які через оцей триденний труд прочанського шляху випрошують у Господа ласк для себе, своєї родини, Церкви, народу, світу. Люди, які уже багато років ходять сюди на відпуст, кажуть, що енергії, якої набираються в Уневі, вистачає на цілий рік.У селах, через які ідуть прочани, їх зустрічають місцеві люди. Часто біля церков накривають столи. Бабусі виносять свіже молоко і теплі страви. Особливо прочанам смакує вода зі криниць, яку доводиться набирати дорогою.Організатори радять взяти зі собою на прощу теплий одяг, змінне зручне взуття, дощовик, спальний мішок та килимок до нього, за можливості – намет. У рюкзак бажано покласти також молитовник, вервицю, ліхтарик, панамку, крем від сонця, лейкопластир, ложку, миску і горнятко. Важкі речі буде везти автомобіль. Проща до Унева розпочнеться Божественною Літургією у церкві Св. Архістратига Михаїла на вулиці Винниченка у Львові о 7.00. О 8.00 почнуть формуватися групи, а о 9.00 прочани вирушать зі Львова. Колону супроводжуватиме медичний персонал. До Унева колона прибуде надввечір. Нічні чування триватимуть до ранку. Вночі прочан чекає похід зі свічками на Чернечу гору. Наступного дня після Архієрейської Літургії людей автобусами повезуть до Львова. ІСТОРІЯ ВИНЕКНЕННЯ МОНАСТИРЯ: Унівську церкву заснував пан, який дивом одужав. Ще за княжих часів, близько 1400 року, в Уневі мешкав пан Лагодовський, який страждав від невиліковної недуги. Уві сні до нього прийшла Богородиця і вказала шлях до цілющого джерела. Випивши води, пан одужав. Як вдячність за це він звелів збудувати церкву і монастир. За деякий час Унів став найбільшим відпустовим місцем у Галичині. У першій половині XVI століття Унівська обитель набула статусу архімандрії. Від початку монастир славився своїм шкільництвом, а згодом і книгодрукуванням. Саме тут провадили своє чернече життя Йов Княгиницький, архімандрити Варлаам та Атанасій Шептицькі. На початку XIX століття в монастирі оселився глава Греко-католицької церкви митрополит Михайло Левицький. Його тлінні останки спочивають у монастирському храмі Успіння Пресвятої Богородиці. У 1919 році із благословення митрополита Андрея сюди прибули монахи-студити, покликані відродити традиції давньоруського чернецтва часів преподобних Антонія і Теодосія Печерських. Першим архімандритом новозаснованої обителі став отець Климентій Шептицький. Нині Успенська унівська лавра налічує вісім монастирів в Україні та поза її межами. МОЛИТОВНИЙ НАМІР ПРОЩІ: Кожна серпнева проща має спільний молитовний намір.