Вашковецька молодь))

У писемних джерелах вперше Вашківці згадуються 22 серпня 1651 року. Тоді також було подано повний документальний опис села. Його назва походить від чоловічого імені Васко (розмовне — Вашко). Першими поселенцями були вихідці із сусідніх сіл Корманя, Молодове та інших, яких привіз сюди поміщик. Та скоро значна частина селян повтікала назад. В умовах феодального свавілля Вашківці майже не зростали. Через 120 років після заснування села тут налічувалося всього 37 дворів. Перші дані про юридичний стан і заняття жителів села стосуються періоду приєднання Бессарабії до Росії. На цей час Вашківці належали поміщику Костянтину Казиміру. Після проведення реформи у 1877 році поміщику Казиміру у Вашківцях належало 2073 десятини орної землі і 518 десятин лісу, в той час як у користуванні 350 селянських дворів перебувало всього 1914 десятини орної землі, а лісу не було взагалі. За даними на 1859 рік у власницькому селі Васкоуці Хотинського повіту Бессарабської губернії мешкало 1108 осіб (573 чоловічої статі та 535 — жіночої), налічувалось 186 дворових господарств, існувала православна церква[1]. Розвиток капіталістичних відносин сприяв посиленому соціальному розшаруванню села. У 1883-84 рр. у Вашківцях з 352 селянських господарств 114 (32 %) залишались безземельними, майже половина не мала власної великої рогатої худоби і змушена була орендувати землю у поміщиків. Тяжке економічне становище селян, яке поєднувалось із політичним безправ'ям, примушувало людей кидати свої оселі і йти шукати кращої долі на чужині. На початку XX століття із села понад 10 родин виїхало на заробітки. Щодо освітньої ситуації, то маємо свідчення, що у 1883–1884 роках із 1780 жителів села лише 30 вміли читати і писати. В церковнопарафіяльній школі, яка діяла в той період навчалося 18 хлопчиків. Станом на 1886 рік у власницькому селі Романкоуцької волості мешкало 1625 осіб, налічувалось 287 дворових господарств, існували православна церква, школа та цегельний завод[2]. В роки І світової війни у Вашківцях розміщувались найближчі тилові російські частини 8-ї армії Південно-Західного фронту. Війна призвела до ще більшого погіршення становища селян. У січні 1918 року у Вашківцях було встановлено владу Рад, однак у лютому цього ж року село окупували австро-німецькі війська. У листопаді цього ж року на зміну одним окупантам прийшли інші — румунські. Було відновлено поміщицьке землеволодіння, систему відробітків. 28 червня 1940 року жителі села урочисто зустріли воїнів Червоної Армії. Після визволення Вашківці були підпорядковані Бричанській волості Хотинського повіту, а пізніше Сокирянському району Чернівецької області. У Вашківцях розпочала діяльність сільська Рада депутатів трудящих. З початком Другої світової війни близько 350 жителів села пішли на фронт. 27 березня 1944 року частини 42-ї гвардійської Прилуцької ордена Леніна і ордена Б.Хмельницького Червонопрапорної дивізії під командуванням Героя Радянського Союзу генерал-майора Ф. Боброва визволили Вашківці. Одразу після вигнання нацистів відновила свою роботу Вашковецька сільська рада, головою якої став І. Г. Добровольський. Почалася відбудова зруйнованого господарства. У 1947 році було створено перший колгосп ім. Жданова. У 1950 році чотири новоутворені колгоспи були укрупнені в один — ім. газети «Правда», а з 1963 року — у колгосп «Маяк». Місцева влада Адреса ради 60222, с. Вашківці, тел. 45-0-17 Сільський голова Романенко Валерій Васильович