Варва

Не обідь ні старця, ні дитину, А живи останнім сухарем: Тільки раз ми на Землі живем. У могилу не бери провину, Зло нічого не дає крім зла. Вмій прощати, як прощає мати, За добро добром спіши воздати. Мудрість завше доброю була: Витри піт солений із чола І трудись, забувши про утому, Бо людина ціниться по тому, чи зробила вона, що змогла б, скільки сил у неї вистачало, щоб на світі щастя більше стало.