Валентин Терлецький. Кілька років зими.

Це роман-притча, роман-казка, незвичайна історія про сумний світ, де фантазувати заборонено. Де казкарство карається, а бути письменником — це не тільки безглузде, з точки зору заробітку, але й небезпечне для життя заняття. Де за людьми слідкують нишпорки-агенти, а непокірних засилають в страшну «Зону Мороку» або катують перед загадковим «Сірим екраном». А ще це —зворушлива історія про справжнє кохання. Головний герой Іван — письменник-казкар, який давно кинув писати. Розчавлений безжальною системою, зневірений у житті, він випадково зустрічає жінку з волоссям кольору помаранча. З її допомогою він згадує забутий присмак чуда та своє призначення писати. З цього моменту, власне, і починається казкова історія героя… Валентин Терлецький, рок-музикант, телеведучий, письменник: Це — моя найсильніша річ, яку я писав 19 років в цілому. Маріанна Маліна, письменниця: Твір заслуговує на пильну увагу читачів та критиків. Можливо, ми станемо свідками народження свого власного українського Маркеса. До того ж, роман закінчується дуже несподівано й читати його, безперечно, справжнє задоволення!