>>>[ВІКІПЕДИСТИ]<<<

Група створена для тих,хто часто використовує вікіпедію,захоплюється неє,і помагає її розвитку! Українська “Вікіпедія” – найбільший україномовний енциклопедичний ресурс, кількість статей у якому вже перевищила сто тисяч і щомиті збільшується. Український сегмент “народної енциклопедії” входить у двадцятку найбільш розвинутих “Вікіпедій” як за кількістю статей та ілюстрації, так і за статистикою відвідувань і редагувань. Його обсяг вже удвічі перевищує Українську Радянську Енциклопедію і в чотири рази – Універсальний Словник-Енциклопедію. Таким чином, вже на сьогодні українська “Вікіпедія” є найбільшим україномовним енциклопедичним ресурсом. Бурхливий розвиток українського сегменту “Вікіпедії” спричинений потребами суспільства в якісній енциклопедичній інформації. «В Україні на сьогодні немає ані державних структур, ані комерційних організацій, які б займалися розвитком українських енциклопедій чи подібних освітніх проектів», – каже київський журналіст Анатолій Гришин, рядовий учасник «Вікіпедії». Волонтер – це по-нашому ентузіаст “Вікіпедія” – некомерційний проект, на її сайті немає банерів і контекстної реклами, а участь у проекті жодним чином не оплачується. Незважаючи на це в Україні зареєстровано близько одинадцяти тисяч вікіпедистів, з яких біля п'ятисот є активними учасниками. В основному це молоді люди з різних регіонів України. Останнім часом до української “Вікіпедії” активно пишуть також із Канади, США і Росії. Окрім ентузіазму молоді “Вікіпедія” може похвалитися й участю науковців, вони додають їй наукової системності, якої “народній енциклопедії” часто бракує. Відомий вчений у галузі гірництва, професор Донецького національного технічного університету Володимир Білецький – справжній стахановець “Вікіпедії”: на його рахунку понад двадцять тисяч редагувань. «Я знаходжуся в інформаційному морі, зокрема, редагую Гірничу енциклопедію. Чому б не виставити її в український інтернет? Як то кажуть, кого немає в Інтернеті, того немає ніде”, – каже професор і додає, що активно підключає до роботи студентів і аспірантів. При цьому уточнює – на заліки це не впливає. Хоча на одному лише ентузіазмі “Вікіпедія” таки не може існувати. Сайтами володіє американська компанія "Wikimedia Foundation Inc.", яка регулярно проводить збір коштів на технічне забезпечення своєї роботи. Найближчий до нас фонд “Вікіпедії” знаходиться в Польщі. Він займається збором добровільних внесків, розвитком документації та залученням нових учасників. Але за принципом роботи ця організація благодійна, тобто, її працівники отримують зарплату, але, як свідчать вікіпедисти, невелику. Заявити про себе світові Студент соціології зі Львова Ярема Дух прийшов до “Вікіпедії” через те, що там був дуже мало розвинений сектор про “Пласт”, членом якого він є. “Спочатку я мав меркантильну мотивацію, хотів, щоб у Інтернеті з'явилося більше інформації про мою організацію. Згодом я написав ще декілька статей про Львів, біографічні статті про видатних пластунів і львів'ян. Я почав це робити, бо до того не зустрічав якогось одного сайту, де можна було би знайти інформацію про все на світі, – каже Ярема. – З часом у “Вікіпедії” з'явилася така інформація, якої немає ніде, бо я брався за неї серйозно. Наприклад, моя стаття про Костел Бернардинів найповніша не тільки в Інтернеті, але й серед друкованих видань. Хоча “моя” вона тільки відносно, у цих статей немає авторства, є тільки історії написання”. Загалом вікіпедисти керуються різною мотивацією. Дехто вважає, що безкоштовна робота сприяє духовному очищенню. Кредо інших – будь-яка праця на благо України є похвально. Професор Білецький вважає своїм обов’язком розвивати україномовний Інтернет, у житті він – перший голова Товариства української мови Донеччини.