Український Простір

Гірко плаче Україна - Рідна матінка моя. Знов прийшла скрутна година Від сусіда москаля. Знов бандити біля хати Топчуть землю за вікном - Божевільні супостати Із кривавим батогом. Скільки їх у нашім краї Розбрелося по містах, Скільки злоби в них палає, Скільки люті у серцях. Хочуть волю відібрати, Щоб зріклися ми мети, Хочуть бити і вбивати. Й так по Світу далі йти… Люба ненько Україно, Ти не плач і не журись. Ми не станем на коліна Перед катом, як колись. Ми свої розправим плечі, Ті кайдани порвемо І в суцільній порожнечі Скинем ворога ярмо. І всміхнеться Україна, Мов маленьке янголя Незалежна і Єдина, Як уся її земля. © Сергій Дроботенко