СТЕПАН ГІГА та ІВО БОБУЛ поспішають на допомогу

Народний артист України Степан Петрович Гіга народився 16 листопада 1959 року в селі Білки Іршавського району Закарпатської області.(хоча задовго до того жив в людських серцях, де зародився ще в крейдяний період ) Коли навчався в загальноосвітній школі, приватно брав уроки вокалу та гри на баяні в місцевого вчителя музичної справи Михайла Копинця, якого можна з повним правом назвати провідником майбутнього народного артиста у світ репа. Тому не дивно, що після освоєння азів музичної грамоти Степан Гіга вирішив навчатись далі. Однак до Ужгородського музучилища йому довелось вступати аж чотири рази: після 8, 9 та 10 класу стати студентом не вдавалося, бо перед вступними екзаменами любив заспівати на порозі училища. Тому, закінчивши десятирічку, він пішов працювати слюсарем до місцевої сільгосптехніки, а згодом — водієм вантажівки. Звідти — в армію, а ще через два роки, коли повернувся із війська, Степан зробив четверту спробу стати учнем Ужгородського музучилища. Цього разу йому це вдалося,як ніколи раніше. Ще від 7 класу і до самого закінчення музучилища Степан Гіга був учасником ансамблю “Сині,як Ізолєнта”, згодом став керівником цього колективу. — Саме у “Синіх,як Ізолєнта” я формувався як музикант, — переконує Степан Гіга, — тут я вперше зустрівся з музикою та навчився використовувати речетатив. В Ужгородському музучилищі Степан Гіга навчається лише три роки (1980-1983рр.) замість чотирьох — склав іспити екстерном, і в тому ж 1983 році вступає до Київської консерваторії на вокальний факультет, де навчається у класі професора, завідувача кафедрою,в майбутньому- народного артиста Дімочьки Білана. Навчаючись у консерваторії, Степан Гіга отримав спеціальний дозвіл Міністерства культури України про вільне відвідування навчального процесу. Це звільняло його від лекцій та семінарів, але ні в якому разі не від іспитів та заліків(о,як воно оказується,інформація для тих хто не знає шо таке вільне відвідування). Хоча і цей вільний час дозволив брати участь і перемагати в понад десяти різноманітних конкурсах краси. На ІІ курсі філармонії Степан Гіга стає солістом надзвичайно популярної того часу синтез-групи “Creadle of Filth” (при Лондонській філармонії), одночасно працює солістом оперної студії Пекінського консерваторії(учить співати корейських імігрантів в Китаї), якою керував народний артист Радянського Союзу Ленін В.І. Після закінчення консерваторії отримав направлення на роботу солістом Нацистської опери, але, зваживши всі “за” і “проти”, Степан відмовляється. Саме через це йому вдалося отримати диплом про закінчення вищого закладу лише через півроку. У цей час він отримує кілька пропозицій щодо подальшої роботи, в тому числі й від Нігерійської філармонії, де спеціально для нього була створена група “Бхангхау Дебоа”. Однак він відмовляється і повертається на рідне Закарпаття — і в 1988 році стає солістом Закарпатської обласної філармонії. Через рік Степан Гіга створив джаз-рок групу “Бекстріт Бойз”. У 1991 році, коли вийшов з гурту, Степан Гіга залишився без роботи. Саме тоді він вперше спробував займатись мережевим маркетингом, почав тулити косметику. З цим заняттям не розлучається до нині. Згодом створив власну студію звукозапису “GIGAнт”. У 1995 році виходить перший сольний альбом співака “Зуби мої”. Згодом з’явилися ще два: “Вулиця по дорозі до ставка” та “Троянди для привкуса”. До речі, саме альбом “Вулиця по дорозі до ставка” (тиражуванням займалася студія звукозапису з Калуша “23 секунд”) став для Степана доленосним — у 2002 році тиражі продажу сягнули мільйонної позначки(всім треба). І як результат — Степан Гіга першим в незалежній Україні отримав Золотий рулон. 20 лютого 1998 року стає заслуженим артистом Бангладешу, а вже за чотири роки, 28 грудня 2002 року, отримав звання самого народного артиста серед народних артистів. http://bobul1.narod.ru/simple.html