Старий Самбір

О Боже правий,чи не бачиш ти, Як рвуть святую Україну на шматки? Даремно окропили кров’ю козаки Рідненькі землі, .золоті степи? А все людська жадоба…Сотні слів… Де честь твоя,козаче? Ти свободу Знов проміняв на злато кайданів Не вірю,що козацького ти роду. Не знає твоя шабля дух боїв, Хоча ти скористатись нею згоден… «В ім’я країни» кажеш друже? Ні! Ти за палаци,брат відав свободу. Жевріє доки прапор на очах, І доки в душах гімн звучить Вкраїни, Я буду знати,ненько ти жива, З тобою моє серце до загину! Вставайте люди,за руки беріться На щось по одному ми здатні?Ні! То будьмо разом.,любі українці! На нас чекають славнії роки!