Станція Лєнін

Станція Лєнін – музична формація родом з Ужгорода, де проводить зараз своє дитинство. А народилася наша дитинка на Закарпатській Гуцулії, де і сплівся совок і верховина, поєднання національного началом із науковим комунізмом та марксизм-ленінізмом, там де люди трембітають шансон і співають народні пісні у кафе. Така собі затишна станція Лєнін, куди поїзд комунізму приїхав, але від’їхати йому не дали місцеві, що його розібрали на металолом і сувеніри, які поклали на полички у своїй душі. Зрештою це актуально для всіх, хто живе у нашій державі. Сарказм із долею доброти, абсурдність ладу і гармонія цього хаосу, коли всім добре у поганому, ідилія нещастя. Пісні за текстом нагадують народну творчість, але сучасну. Звучання – обгортка із капіталістичної західної позолоти, якою нас вигодовували. Пофігізм текстів Ролінгів, чи глибина Моррісона – кілокалорії енергії від цієї слухової їжі надихали наше дитятко. Рівнозначно як і Брати Гадюкіни.