Село Церківна

Перші історичні відомості про село Церківна. Із різних джерел, які дійшли до нас про село Церківна згадується в документах датованих 1672 роком. У цьому документі говориться, що 2 травня 1672 року Львівський архієпископ Альберт Корицинський дає Львівському кафедральному костелу 2640 злотих чиншу сіл Бряза, Церківна, Розточки, Лужки, Болехів. Багато є гіпотез і припущень про походження назви села Церківна. Уперше про існування села Церківна довідуємося з писемних джерел за 1645 рік. Однак з повідомлення видно, що село було засноване за довго до 1645 року. Стародавня назва села Церківна, ймовірно походить від особового імені Царко, Царик, Цар. Інша версія, що назва села походить від слова «церква», яка була в давнину побудована на горі, де тепер сільський цвинтар. Кажуть, що село Церківна ще за Галицько-Волинського князівства, було розташоване на двох берегах річки Потоку та лівого берега ріки Лужанки. Воно нараховувало близько 400 хат. А над селом, де сільський цвинтар була церква. Від нападу татар село було повністю спалене. За переказами татари напали на село на Великдень. Битва була жорстока, але татари не змогли перемогти селян. Після відходу татар ті, що залишилися, почали відбудовувати село. Не обминула Церківну і перша світова війна. Із села було мобілізовано до австрійської армії 117 чоловік. Війна щодня забирала тисячі людей, кожного тижня в село приходили похоронки. Тяжкі часи для Церківни були і в час другої світової війни. Багато молодих хлопців було покликано на службу в Червону армію, а інші стали членами ОУН і УПА. Війна забрала молоде життя багатьох синів і дочок Церківни. Вмерти за Україну – це жити вічно. Шлях до нашої державності, до Конституції був довгим і тернистим… Покоління за поколінням несли синьо-жовте знамено, передаючи наступним, аж поки постала Українська держава, утворилися її символи – Герб, Прапор, Гімн. 24 серпня 1991 рік – День народження незалежної України.