^&^&^&^&^&^П'ЯТИГОРИ^&^&^&^&^&^

ІСТОРІЯ Містечко П'ятигори За адмін.поділом 16 століття Брацлавський повіт 16 століття За адмін.поділом 19 століття Таращанський повіт 19 століття За адмін.поділом 20 століття Тетіївський район Коментар : згадується з 1596 р. [ІМСКв]. Дата заснування села Триножина (П'ятигори), спадкового володіння українського панського роду 15 - 16 ст. Красносельських (1), невідома. В документах уперше згадується 1579 р., коли Юхно і Роман Красносельські діляться батьківськими маєтками - Криківцями, Триножином і Ольбачевом. Четверо синів Юхна черезчасті татарські напади були змушені 1596 р. продати свої спустошені володіннямогутньому князеві Янушеві Острозькому (2) . Він перейменував Триножин наП'ятигори Пустинні, збудував тут укріплення для захисту від татар.Після купівлі Острозькими ще й Тетієвські маєтки, названі Тетієвщиною, увійшли до Острозької ординації. 1620 р. вся ординація перейшла до поріднених з Острозькими князів Заславських. У роки Хмельниччини П'ятигір з 1649 р. були сотенним містечком Білоцерківського полку. Давні укріплення козаки зміцнили валом і ровом. 1655 р. поблизу містечка, на так званому Дрижиполі, відбулася велика битва військ Хмельницького й В. Шереметьева з коронним військом і татарами, настільки запекла, що, за словами літописця, "трупом жовнірським козаки отаборились, бо не тилько вдень, але й уночи билися рукопаш" (3) . За три дні гетьман вивів уперед гармати й піхоту і почав наступ на польський табір. Зазнавши великих втрат, поляки з татарами відступили. Згодом власниками П'ятигорів були Сангушки , Ледуховські , Островські. В роки коліївщини під П'ятигорами відбувся бій гайдамаків з російським загоном підполковника Бринка (4). Після придушення повстання в містечку проводили масові страти гайдамаків (5). Після поділу Польщі 1793 р. й захоплення Правобережжя Росією П'ятигори стали повітовим містом Брацлавського намісництва. З 1797 р. - заштатне місто Тарощанського повіту Київської губернії. Козацька символіка П'ятигорів невідома. З перетворенням їх на повітове місто Герольдія розробила новий герб, що символізував родючість навколишніх полів (6) . У горішній частині щита подавали герб Брацлавського намісництва. Цей герб затвердили імператорським указом від 22 січня 1796 р. (7).