Підслухано в Сосулівці (ПвС)

Територія села Сосулівка була заселена десь на рубежі ІІІ — ІІ тис. до н. е. Під час археологічних розкопок львівські археологи на так званій Качуровій горі виявили бивень та зуби мамонта, велику кількість керамічних відщепів, а також знаряддя праці — скребла. Поселення трипільської культури етапу В розташоване на підвищенні над глибоким яром (урочище Качурова гора за сосною). Підйомний матеріал складається з уламків кераміки та крем'яних знарядь. Культурний шар поселення руйнується глибокою оранкою. Розвідка І. К. Свешнікова та Г. І. Кос у 1967 році. Матеріал зберігається у збірці місцевої школи та ІСН АН УРСР. документація — в ІСН АН УРСР[1]. Легенда про походження назви села[ред. • ред. код] В селі від покоління до покоління передається така легенда про походження назви села: « Село наше з найдавніших часів і аж до турецько-татарських набігів на Україну знаходилося на Качуровій горі (найвищій горі села). Але під час одного із набігів турків і татар жителі села збігли вниз і заховалися в зарослях річкової долини. Коли після відходу турецько-татарського війська жителі повернулися на гору, то побачили, що їхнє село вщент зруйноване і спалене. І тоді вирішили не відбудовувати село на горі, а заснувати село у річковій долині на місці вкритому болотом і заростями. І через те, що нове село виникло на воді, а по турецьки вода означає “sos”, і пішла назва села “Сосулівка”. Школа[ред. • ред. код] Історична пам'ятка села — Сосулівська школа. В 1932 — 1934 році в центрі села на місці згарища старої школи (старі мури було розвалено) побудували нову школу . В 1935 році було відкриття нової школи, яке здійсним директор Лагодинський. Слід відзначити, що навчання за часів Польщі було безплатне. У вересні 1939 року Західна Україна була зайнята радянськими військами. Відбулися зміни в освіті. У Сосулівській школі збільшилась кількість вчителів до 8 осіб. Навчання почало проводитись рідною українською мовою. Було введено вивчення російської і німецької мов і запроваджена обов'язкова 7 — на освіта. В 1941 році розпочалася радянсько—німецька війна. 5 липня 1941 село було окуповане німцями (визволене Червоною Армією 10 квітня 1944 р.) В селі був встановлений німецький окупаційний режим. Але навчання в школі не припинялося. Зміна у навчанні була тільки в тому, що вивчення російської мови було припинено, а посилено почали вивчати німецьку мову. В 1944 році, після визволення села від німців, в школі було відновлено навчання довоєнних часів. Знову було введено вивчення російської мови. Уроків німецької мови стало менше. Навчання велося українською мовою. З 1946 по 1947 рік директором школи був Гулевич. В 1947 році у Сосулівську школу прибула молода вчителька із Житомирщини на посаду директора школи — Шемлей Варвара Харитонівна (і пробула на цій посаді ЗО років, до 1977 року). За її директорування в школі відбулося багато змін. Біля школи на стовпі був встановлений дзвін, величиною з відро, яким щоранку черговий вчитель дзвонив (пів дев'ятої) попереджаючи учнів, що пора іти в школу (годинників в селі майже не було). Церква святої Покрови[ред. • ред. код] Відповідно до записів у старих церковних книгах можна стверджувати, що церква — найдавніша історична пам'ятка села. Вона заснована у 1713 році. Перша письмова згадка про церкву, яка знайдена в одному з документів (інвентарі — описі нерухомого майна церкви) в Центральному Державному Історичному Архіві м. Львова, датована 1803 р. В ній говориться про те, що церква Покрови Пречистої Діви Марії с. Сосулівка "православна", тобто грецького обряду.[2] Насправді і раніше, і в ті часи аж до 1946 р. вона була греко-католицькою, що підтверджують численні шематизми. Плутанину з боку сучасних православних викликає те, що греко-католики вважають себе православними, але в єдності з Папою римським. Насправді обряди і богослужіння обох конфесій майже не відрізняються. Православних громад у Галичині до Другої світової ві