$НиЖнІй СтРуТиНь$

Звідки бере початок село Нижній Струтинь? Звідки його назва? Відповідь на це можуть дати історичні документи, сива давнина минулого рідного краю. Та мало переказів зберегла наша земля. Перші поселення на місці сучасного села Н. Струтинь виникли в XVIII столітті на правому березі ріки Чечви, бо тут були родючі землі та вода. Минали роки Великим нещастям дія Бойківщини, були постійні набіги татаро-турецьких завойовників, які доходили до Перегінська та Липовиці. Особливо посилились набіги завойовників на західно- українські землі в 1676 році. Великим лихом для селян була панщина. Тяжка експлуатація, повне безправ'я, темнота і затурканість, злидні і голод були постійними супутниками селян. З переказів відомо, що землі теперішнього нашого села належали пану Струтинському, від чого пішла назва села. Пан жорстоко експлуатував селян, визискував їх. Кращі землі Ботькови, Дубрівки, Коло Яна належали йому. На них землях відробляли панщину селяни, бо в цьому кінці села поставлений пам'ятний хрест на честь скасування панщини. Кожний селянський двір зі своїм реманентом відробляв три дні панщини. Замучені панщиною й сваволею кріпосників, селяни піднімалися на боротьбу за свою волю. Велику допомогу у боротьбі з поневолювачами селянам надавали опришки. Пан Струтинський, наляканий опришківським рухом, утік до Польщі. З архівних документів видно, що в селі побував уродженець села Ясень, один із засновників "Руської трійці" Іван Вагилевич. У середині 30-х років XIX століття молодий допитливий мандрівник і дослідник вивчав карпатський край, життя, побут і народну культуру бойків. Мандруючи селами Бойківщини, Іван Вагилевич виступає перед селянськими громадами як палкий трибун і просвітитель. Він вивчає і збирає легенди, перекази, історичні та побутові пісні бойків. Помітний явищем у прогресивній українській суспільно- політичній думці стала наукова розвідка Івана Вагилевича "Бойки, русько-слов'янський люд у Галичині", яка в наш час була опублікована у грудневому номері журналу "Жовтень" У своїх виступах Вагилевич закликав селян до боротьби проти кріпацтва, яке було страшним тягарем для селянства Галичини. У 1848 році Австрійську монархію сколихнула революція. Правлячі кола, боячись нового спалаху селянських повстань, вирішили скасувати кріпосне право. 22 квітня 1548 року в Галичині було оголошено циркуляр губернського управління про те, що з З травня 1848 року "всі панщинні роботи і підданські данини скасовуються за винагороду в майбутньому за рахунок держави". Із травня 1848 року галицьке селянство дістало волю, дістали волю і нижньострутинці.