Мій Луцьк

Луцьк — милозвучні слова, що повертають нас у часи сивої давнини — на острів, де зародилося мальовниче і водночас могутнє місто. Місто, що протягом своєї багатовікової історії неодноразово було ареною доленосних історичних подій. Розташований на перетині торговельних шляхів, що вели до країн Заходу та Прибалтики, Луцьк поступово перетворився на важливий економічний центр; судноплавні артерії з'єднували місто з Києвом, портами України та інших чорноморських держав. Однак розвиток стародавнього Луцька був би неможливий без вигідного оборонного розташування — з півночі та заходу межі міста визначалися вигином ріки Стир, на півдні протікав Глушець, Схід оточили непрохідні болота. Звідси і назва міста — Лучеськ — від слова "лук", тобто "колін, вигин ріки". Інша легенда пов'язує назву "Лучеськ" з ім'ям вождя східнослов'янського племені дулібів — Луки, який і започаткував стародавнє місто.