Kripakos вірші

#вірші #поезія #українськівірші #українськапоезія Ти боїшся сказати: так, Щоб не ранило моє ні, Відчуваєш любов в очах, Та вустами мовчиш мені. Хочу дуже тебе одну, На колінах я – відпусти, Дай свою мені всю весну, Ні - забудь мене і іди. Ти красива, та я не той, Нам цікаво, та ми чужі, Не казковий я твій герой, І все добре лише в вірші. Відшукаю, та не знайду, Хочу більше, та не даєш, Я до тебе знову прийду, Ненадовго мене візьмеш. Щоби вкотре - багато раз, Цілувати тільки її, І казати, що світ для нас, Всі багатства мої – твої. Знаєш серце моє болить, І погано моєму Я, Але знову тобі летить, І говорить твоє ім’я. Я боюся сказати: так, Щоб не чути від тебе – ні, Але в наших усе руках, У тобі все що є в мені.