КОРНІВське земляцтво

Об'єднує вихідців с. Корнів Корнів – село Городенківського району Івано-Франківської області. ОСНОВНІ ДАНІ Засноване 1455 Населення 764 Площа 12,874 км² Густота населення 59,34 осіб/км² Поштовий індекс 78116 Телефонний код +380 - 03430 Географічні координати: Північна широта: 48° 48' Східна довгота: 25° 20' Висота над рівнем моря: 313 м Село Корнів розташоване на правому березі річки Дністер за 22 км. від районного центру і залізниці. Село межує із південного заходу з с.Семенівкою та с.Раковець,із сходу - з с. Вільхівцями і с. Олієво – Королівкою .З північної сторони межує з селом Уніж , яке розташоване на лівому березі річки Дністер. Корнів лежить на рівнинніймісцевості, так зване, Покуття, якому властиві карстові форми рельєфу. Грунти опідзолені чорноземи. Клімат помірно – континентальний. На початок ХІХ століття територія Корнівської громади належала родині Дідушицьких і становила 1727 гектарів землі . Сюди входили: орні землі -1360 гектарів,57 гектарів - під городами селян, 36 гектарів пасовищ , 40 гектарів лук і150 гектарів лісу. На час 2007 року територія населеного пункту с . Корнів становить 1272 гектари. Земель сільськогосподарського призначення - 819 гектарів , лісу та інші землі -162 гектари, площа села становить 151 гектар. На підставі переписів кількість населення у Корневі становило: 1858 р. – 756 чол. , 1907 р. – 1188 чол. , 1910 р. – 1226 чол. 1921 р. – 1062чол. , 1931 р. – 1414 чол. , 1990 р. – 880 чол. 1995 р. – 783 чол., 2000 р. – 769 чол. , 2005р. – 733 чол. На території села виявлено більше 15 поховань трипільської і черняхівської культур , городище , селище і поховання давньоруських часів. Існують дві легенди щодо походження назви села. Перша пов’язана з проживанням на цій території Корнія чи Корніїва. Друга назва села походить , очевидно , від того , що село будувалось на ділянці викорчуваного лісу і чагарників. Це і підказує назву Корнева - від слова коріння. У писемних джерелах село згадується 1455 року. У 1657 році ,після облоги Раковецкого замку, через Корнів проходив з козаками полковник Антон . Вздовж Дністра він йшов зі своїм військом на допомогу семигородському воєводові Ракоці. Це був період, коли Богдан Хмельницький в особі Ракоці шукав спільників у боротьбі проти Польщі. В 1667 році, а потім в 1672 – 1676 р.р. , під час походу турків на Раковецький замок було пограбовано і спалено с. Корнів. Про село Корнів згадує у своєму щоденнику Ульхір фон Вердум (секретар французького посольства), який проїжджав нашим краєм у 1672 році. У 40 роках ХVІІІ століття через село проходили опришки . В урочищі Романівка, що біля села, є скеля з відбитком стопи і топірця. Її називають "Довбушевою скалою", про неї складено легенду. У ХУІІІ столітті село належало графові Дідушицькому. Ще і до сьогодні на околиці села в урочищі Чігор знаходиться зруйнована каплиця–гробовець, яка належала родині Дідушицьких. Як згадує Данило Пісецький, в ліску , недалеко двора, на дуже гарному місці стояла їхня каплиця – гробовець. В час мого перебування в Корневі ( 1905 р.) власниками були біля 35 – 40 спадкоємців- євреїв з родини Рублів. На даний час каплиця майже повністю зруйнована. Церква і приходство були збудовані в 1860 році. Коли в 1905р. ( родина отця Івана Пісецького) переїхала в Корнів , я, чотирирічний хлопчик , дуже радо слухав розповіді старого паламаря Данила про панщину і всяке лихо, пов язане з нею, - згадує Данило Пісецький ( син отця І вана Пісецького ). В той час письменних людей у Корневі було троє - секретар (єврей), дяк і учитель старенький, сивий як голуб. 1925 року стояв у нас гарний Народний Дім, де містилась світлиця Просвіти, театральна зала і споживча кооператива. Все це побудовано впродовж одного року , з добровільного оподаткування від кожного морга поля і з великодної збірки, які провели парубки.