IPOLTAVA

Меняем реки, страны, города... Иные двери... Новые года... А никуда нам от себя не деться, А если деться - только в никуда.. ---------------------------------------------- Я дивлюся у очі ласкаві - Нескінчений німий діалог. Добрий вечір, знайома Полтаво, Ти натхнення мого джерело. Завітаю до тебе на каву - Все одно я уже не засну, Народились вірші про Полтаву, Про чаруючу серце красу. Тебе видивляюсь між сосен, Між квітів, між трав, у житах. І знаходжу у сонячних росах, у заквітчаних травнем садках. У кожній краплині - Полтава. У вітрі, у співі пташок. Впізнаю у світанках, загравах, У плетиві рідних стежок. Завжди повертаюсь до тебе Де б я не їхала, де б я не йшла, Бо тут найсмачніші джерела, Бо тут найтепліша трава!