ХОЛМИ-THE BEST, ХОЛМИ-FOREVER навіки в серцях

Тут все скромно про мальовниче невеличке селище на рідній Чернігівщині Я прагну обє'днати ВСІХ жителів Холменщини! смт Холми Країна: Україна Область: Чернігівська область Район: Корюківський район Рада: Холминська селищна рада Код КОАТУУ: 7422455400 Статус: із 1958 року Площа: 6,02 км² Населення: 3256 Густота: 540 осіб/км² Поштовий індекс: 15331 Телефонний код: +380 4657 Географічні координати: 51°52′39″ пн. ш. 32°36′24″ сх. д. (G) Водойма: Річка Убідь Найближча залізнична станція: Корюківка До станції: 30 км До райцентру: - автошляхами: 30 км До обл. центру: - автошляхами: 130 км Селищна влада Адреса: 15331, Чернігівська обл., Корюківський р-н, смт. Холми, вул. Островського, 1 Селищний голова Сидорець Володимир Петрович, 1950 року народження, позапартійний Дата обрання: 26.03.2006 Видатні постаті Kостецький Володимир Миколайович - живописець, художник ІСТОРІЯ СЕЛИЩА ХОЛМИ Холми — селище міського типу, розташоване на правому березі річки Убеді, за 35 км від районного центру та залізничної станції Корюківка Південно-Західної залізниці. Через селище проходить автошлях Чернігів—Холми—Семенівка. Населення — 3000 чоловік. Селищній Раді підпорядковано також села Кучугури, Олешня, Ченчики. Населений пункт засновано в середині XVI ст. Напередодні визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького він належав Каспару Борковському — «комісару й комірнику литовському», вбитому повстанцями в 1648 році. Після возз'єднання України з Росією село входило до складу ІІонормницької сотні Чернігівського полку. За гетьманським універсалом І. Самойловича 1672 року воно було закріплено за військовим товаришем, згодом полковником В. К. Борковським, нащадки якого володіли Холмами до 30-х років XIX століття . Селяни займалися хліборобством. Але піщані ґрунти були малородючими, тому основним джерелом існування стало ремесло. Посполиті виготовляли колеса, вози, сани, різний дерев'яний посуд і продавали їх у Понормниці, Коропі, Воронежі. 1674 року на річці Убеді біля села поміщик загатив греблю й поставив млин, а також побудував рудню для виробництва заліза, наприкінці XVII ст. заснував винокурню. У 1730 році в Холмах налічувалося 58 дворів. Це були селянські й козацькі господарства. Але з часом козаки бідніли й перетворилися на кріпаків. Так, якщо в 1746 році тут ще жило 96 козаків, то на кінець XVIII ст. село повністю вважалося кріпацьким . З ліквідацією полкового устрою Холми в 1797 році стали центром однойменної волості Сосницького повіту. 1810 року тут жило 768 чоловік, у т. ч. селян — 763 (чоловіків — 380 і жінок —383). Життя їх з кожним роком погіршувалося. Якщо раніше вони відробляли на тиждень 3 дні панщини, то тепер працювали — 4—5 днів. Земля погано оброблялася, бо більш як у половини селян не було робочої худоби. Урожайність зернових становила 20—25 пудів з десятини. Під час Вітчизняної війни 1812 року населення Холмів допомагало, чим могло, російській армії вигнати з країни наполеонівські полчища. ЗО чоловіків пішло в народне ополчення , багато кріпаків були погоничами в обозі, доставляли продовольство, фураж.. Наприкінці 30-х років XIX ст. селяни Холмів ще більш обідніли. За даними 1839 року тут налічувалося 189 селянських дворів, з них у 59 не було робочої худоби, 41 господар мав по одному волу чи коню, а близько десяти вдів та бобилів не мали навіть хати. Лише 25 сімей могли обійтися своїм хлібом, 36, щоб прожити до нового врожаю, займалися виготовленням виробів з дерева, решта просто голодувала. Поміщик нещадно експлуатував кріпаків, примушував їх два тижні із трьох відбувати панщину й виконувати грошові та інші повинності, непокірних карав. За рахунок жорстокої експлуатації кріпаків у 1853 році власник села заснував цукровий завод, де працювало 188 чоловік.