Гірничий Факультет КНУ

Гірничий факультет - ровесник нашого вузу. За вісім десятків років він пройшов шлях розвитку від гірничого відділення у 1922-1929 рр. до сучасного гірничого факультету. На факультеті склад кафедр багаторазово змінювався. Він зростав, розширювався, від нього відгалужувались нові спеціальності й факультети. Факультет роз’єднували й об’єднували, але він завжди був і залишається провідним в університеті. Його призначення - забезпечувати висококваліфікованими фахівцями гірничовидобувну промисловість Кривбасу та інших регіонів України. До 1941 року факультет готував гірничих інженерів - технологів. Під час війни об’єднаний факультет готував гірничих інженерів та інженерів - електромеханіків. Після повернення в 1944 році у Кривий Ріг, гірничий факультет продовжував випускати гірничих інженерів - технологів та електромеханіків. У 1948-49 рр. він розділився на два факультети: гірничий та електромеханічний. З 1945 року - до відкриття в 1954 році геологічного факультету - на гірничому факультеті готували інженерів-геологів за фахом «Пошук та розвідка родовищ корисних копалин». У 1953 році на базі гірничого факультету був організований вечірній факультет, який об’єднував підготовку фахівців з гірничої, електромеханічної та будівельної спеціальностей. В 1980 році гірничий факультет був поділений на факультети підземної та відкритої розробки родовищ корисних копалин (ФПР і ФВР), а в 1998 році їх знов об’єднали в єдиний гірничий факультет. Протягом існування гірничого факультету його керівниками були видатні організатори навчального процесу, відомі фахівці гірничовидобувної промисловості та науковці. На жаль, про деканів, а також багатьох викладачів, які працювали на гірничому відділенні з 1922 по 1929 роки, відомостей немає. Починаючи з 1930 по 1998 роки факультетом керували: Римша Г.Б. (1930-1931); Бринза М.М. (1932-1933); Шеляков М.С. (1933-1936); Міщенко М.В. (1936); Савостін (1937-1938); Стешенко О.І. (1938-1939); Носаль М.І. (1939-1942 та 1943-1946 рр.); Панчев І.С. (1942-1943 рр.); Ляліков Ю.С. (1944 р.); Беседін В.В. (1944 та 1947-1951); Мельников В.А. (1944-1946 рр.); Коржук Л.М. (1946 р.); Епштейн А.М. (1946-1947); Гумінський М.В. (1951-1953); Нікулін С.Є. (1953-1955 рр.); Мартинов В.К. (1955-1962 рр.); Астаф'єв Ю.П. (1962-1966 рр.); Дядєчкін М.І. (1966-1970 рр.); Сільченко В.І. (1970-1977 рр.); Волинець М.А. (1977-1980 рр.); Хівренко О.Я. (1980-1998 рр.). Починаючи з 1998 року, факультет очолює доцент, кандидат технічних наук М.М. Пижик. У різні роки на гірничому факультеті працювало багато талановитих фахівців, які згодом стали видатними організаторами гірничовидобувної та металургійної промисловості (Бринза М.М.), відомими вченими - академіками АНУ (Малахов Г.М., Старіков М.А.), академіки АГНУ - Бизов В.Ф. (президент АГНУ), Капленко Ю.П. (віце-президент), Федоренко П.Й., Щелканов В.О.; лауреатами державних премій СРСР та України Малахов Г.М., Петренко П.Д., Бизов В.Ф., Федоренко П.Й., Храпко О.І., Вілкул Ю.Г. Гірничий факультет завжди славився своїми досягненнями як у підготовці фахівців високої кваліфікації, так і науковими досягненнями в розвитку гірничої науки та гірничовидобувної галузі. Ще в другій половині минулого століття отримала визнання школа академіка Г.М. Малахова. Розроблена ним теорія випуску руди під обваленими породами була впроваджена на рудниках Кривбасу і постійно розвивалась його послідовниками: Петренком П.Д., Безухом В.Р., Кудрявцевим М.І., Коржем В.О., Хівренком О.Я. Професор Ю.П. Капленко зробив значний внесок в оптимізацію параметрів свердловинної відбійки руди. Вже 20 років з використанням його методики розраховують параметри відбійки руди на шахтах Кривбасу. Професор В.О. Щелканов - відомий фахівець з оптимізації параметрів сумісно відкрито-підземної розробки в умовах глибоких кар’єрів Кривбасу. Значний внесок у технологію розробки руд з закладкою камер зробив професор Фаустов Г.Т. В ювілейному році до складу гірничого факультету входи