Естонська школа анімації.27.ХІ

У вівторок 27 листопада о 19.00 Кіноклуб соціального кіно та ГО "Альтерра" запрошують на показ 10 анімаційних фільмів однієї з найкращих у світі – естонської школи анімації. Ведучою кінопоказу буде художник-аніматор, учасник конкурсної програми кінофестивалю "Молодість" Юлія Бугайова. Інноваційний дизайн, тонкий взаємозв'язок між матеріалом і темою фільмів, кожного разу нові візуальні рішення, абсурдний, деколи дикуватий гумор, складна образність – ці особливості естонської анімації все більше привертають шанувальників і наслідувачів. Яким чином естонцям вдалося створити свій незвичайний аніматограф? У 1958 році батько-засновник естонської анімації Ельберт Туганов випросив на кіностудії "Таллінфільме" маленьке приміщення в лісі під Таллінном і зібрав невелику команду, з якої потім виріс Nukufilm. Історія для тих часів не дуже типова, адже влада сприяла анімації не тільки в РРФСР, але і в інших республіках Радянського Союзу, однак Естонію вона обійшла своєю анімаційної милістю, і режисерам довелося самоорганізовуватися. У цьому ще одна особливість естонської анімації – більшість людей, що її створили, вчилися на ветеринарів, біологів, вчителів. Поки в Москві люди вникали в професію і потім десятиліттями працювали на "Союзмультфільмі", щоб заслужити режисерський дебют, в Естонії фільми могли знімати майже всі бажаючі. Виходило криво, погано з точки зору ремесла. Але в той же час дуже талановито – і часом сенсаційно. Приблизно "між геніальністю і абсолютною безграмотністю" – саме такий заголовок дав відомий канадський анімавед Кріс Робінсон своїй книзі про естонську мультиплікацію. У програмі показу: 1.Ельберт Туганов. "Парк"(1966) 2. Рейн Раамат. "Пекло"(1983) 3.Андо Кесккюла."Заяць"(1976) 4. Ріо Унт. "Є душа".(2002) 5.Уло Піков. "Бєрмуда"(1998) 6.Рао Хедмейтс. "Інстинкт"(2003) 7.Кальйу Ківі. "Хумашиноїд"(1995) 8.Харді Волмері. "Барбари"(2003) 9.Прійт Тендер. "Лисиця-дівиця"(2002) 10.Прійт Пярн."І показує фокуси"(1978) Загальна тривалість: 1 година 30 хвилин.